Олександр Федорoнько
Transkrypcje nazwiska:
поручник авіації
wojskowi
Житомир
21.1.1918
25.4.1944
1939-1947
Dane związane z nagrobkiem
ZGINĘLI ŚMIERCIĄ BOHATERSKĄ W POWSTANIU 1944 r.
Ś.+ P.
OREST FEDOROŃKO PODCH. „FORT” UR.DN. 24.V.1922 r.
POLEGŁ 1.VIII
WIACZESŁAW FEDOROŃKO PODCH.”SŁAWEK” UR. 20.III.1920 r. POLEGŁ 18.VIII
ALEKSANDER FEDOROŃKO POR. PILOT DYWIZJONU „300” RAF UR. 1918 r. ZESTRZELONY W LOCIE BOJOWYM NAD MANNHEIM 25.IV.1944 r
SZYMON FEDORONKO PPŁK GŁÓWNY KAPELAN WP
POLEGŁ W KATYNIU
GRÓB SYMBOLICZNY
mogiła zbiorowa
kamienny
Вертикальна чорна кам’яна плита з написом. Біля голови могили сіра гранітна плита з хрестом. Могила вкрита горизонтальною гранітною плитою.
Огороджена кутовими прямокутними гранітними стовпами, з’єднаними чорними металевими стрижнями. За вертикальною таблицею з написом – високі кущі троянд.
Найстарший син священника підполковника Шимона (Семена) Федоронька, головного капелана Війська польського для православних, який загинув навесні 1940 року в Катині. У 1932–1934 роках Олександр навчався в гімназії ім. Станіслава Сташіца в Любліні. Після переїзду родини до Варшави закінчив гімназію ім. Владислава IV та VIII Загальноосвітній ліцей ім. Владислава IV у Варшаві. Наприкінці тридцятих років ХХ століття пройшов військову службу в Авіаційному кадетському училищі у Варшаві. Під час вересневої кампанії 1939 року служив підпоручником у Бресті над Бугом. Наприкінці вересня 1939 року, через Румунію, він пробрався до Франції. Влітку 1940 року евакуювався до Великобританії, де був призначений до одного з підрозділів Королівських повітряних сил Великої Британії. Потім у званні поручника перейшов до Ескадрильї бомбардувальників ім. Мазовецької землі. Загинув під час бойового польоту в районі Мангайма, коли його бомбардувальник „Avro Lancaster” був збитий німецьким винищувачем.
Посмертно нагороджений Хрестом доблесті.
Православний цвинтар на Волі у Варшаві
Numer Kwatery, numer alei i grobu:
Opis cmentarza:
Źródła:
R. Szagała, A. Kolańczuk, Cmentarz prawosławny na Woli w Warszawie. Groby ukraińskie. Przewodnik, Warszawa 2002;
Aleksander Fedorońko, сторінка у Вікіпедії;
Ukraińscy bracia w powstaniu. Historia jak z „Szeregowca Ryana”, Rzeczpospolita, 27.07.2018;
Ojciec i synowie, Przegląd Prawosławny 12 (282), grudzień 2008.