Антон Грабченко

Підполковник Армії УНР, офіцер-контрактник Війська польського у званні капітана.

Народився 9 червня 1894 року в Кам’янці-Подільському. Був одружений з Юлією Лукашевич, народженою 21 грудня 1896 року. 22 лютого 1917 року в них народився син Ігор. Антон Грабченко закінчив восьмирічну технічну школу в Кам’янці. У 1915 році навчався у 1-му Костянтинівському військовому училищі в Києві. Був штабс-капітаном російської армії, з 8 вересня 1921 року – підполковник офіцерської дружини 3-ї Стрілецької залізної дивізії.

Після інтернування до Польщі у 1920 році перебував у таборі в Каліші. 1 лютого 1928 року він став офіцером-контрактником у званні капітана Війська польського і був призначений до 7-ї Гаубичної батареї 1-го Полку польової артилерії Легіонів, яка була казармою полку в Острові-Мазовецькій. Військове ремесло вивчав на багатьох курсах і навчаннях. В архівних документах зберігаються свідоцтва про закінчення шеститижневих лижних, техніко-тактичних курсів при 1-й Дивізії полку Легіонів, курсів стрільби в Артилерійській стрілецькій школі та курсів командирів батарей.

Антон Грабченко помер 14 травня 1931 року в Уяздовському госпіталі у Варшаві. З листа ген. Володимира Сальського до полк. Т. Пелчинського (начальника 2-го відділу Генерального штабу) від 22 травня 1931 року дізнаємося, що: Загиблий був одним із найкращих старшин української армії. З самого початку Визвольних змагань брав у них активну участь, особливо у 1920 році, керуючи окремим батальйоном.

Архівні документи ген. Павла Шандрука включають, зокрема, лист від 22 лютого 1935 року такого змісту:

Встановити пам’ятник на могилі покійних підполковника армії УНР А. Грабченка, на військовому, римо-католицькому цвинтарі у Варшаві, призначаю Вас, пане генерале, головою, і п. лейтенанта Барвінського і сотника Сахна – членами комітету. Звіт про витрати комісії прошу подати мені до Генерального штабу Ген. хорунжий В. Сальський.

Комісія виконала своє завдання, бо пам’ятник було встановлено і він досі стоїть на Повонзковському цвинтарі.