Микола Огородник

Народився у с. Нагачів (на той час — Яворівський повіт), син Андрія. У 1916 році закінчив Перемишльську чоловічу гімназію. У 1918–1920 роках служив в УГА. Відтак до 1922 року перебував в Угорщині, був військовим аташе при посольстві УНР. Семінарія — Перемишль, 1926. Свячення: 5 вересня 1926 року — дияконські, 12 вересня 1926 року — ієрейські, з рук єпископа Г. Лакоти, Кафедральний собор у Перемишлі; неодружений. Душпастирська праця: Яворів, 1926–1939 — сотрудник і катихит у Народній школі ім. Т. Шевченка, гімназії «Рідної школи» ім. О. Маковея, державній школі дерев’яного промислу та народній школі у с. Наконечне Яворівського повіту (нині Яворівський район). Від вересня 1939 року жив у м. Ярослав. Від 1940 року працював вихователем у хлоп’ячій бурсі та 1.09.1941–15.10.1941 — катихитом у державній гімназії з українською мовою навчання. Мав великий авторитет серед молоді. Був відомим у Яворівському повіті проповідником та співаком (з гарним ліричним тенором). Під час війни надавав душпастирські послуги також і у таборі для військовополонених, де заразився тифом. Помер у м. Ярослав, де й похований на Старому кладовищі. 17 липня 1942 року на його могилі посвячено нагробний пам’ятник, який українська шкільна молодь поставила своєму катихитові, зібравши на цю мету 1220 злотих.