Григорій Гузій
Transkrypcje nazwiska:
воїн УГА, громадський діяч
działacze społeczni, wojskowi
Вербиця
1899
1966
po 1947
Dane związane z nagrobkiem
ГРИГОРІЙ ГУЗІЙ
*1899 +1966
ЮЛІЯ ГУЗІЙ
*1901 +1982
ВІЧНА ЇМ ПАМІАТЬ
mogiła zbiorowa
beton
Горизонтальні та вертикальні терраццові плити, заповнені сипучим камінням. Латинський хрест. Порцелянові фотографії.
Бордюр: тумба, насипний камінь.
Народився у Вербиці. Учасник боротьби за незалежність України в лавах відділів УГА під командою ген. М. Тарнавського. Активний учасник товариства «Просвіта» у Вербиці з середини 20-их років ХІХ століття до 1939 року. У 40-их роках був засланий у Сибір. У 50-их роках повернувся до Польщі та оселився на Вармії.
Przed śmiercią „Hryń” poprosił swoich przyjaciół z Wierzbicy, z którymi przeżył tyle pięknych chwil podczas pracy w Czytelni Towarzystwa „Proswita”, aby zaśpiewali mu na koniec znamienną pożegnalną pieśń z tekstem Bohdana Łepkiego „Żurawie” („Widzisz, bracie mój, towarzyszu mój, / Siniejący na niebiosach żurawiowy wój? / Krzyczą: kru, kru, kru! – Nie dolecę snu, / Zanim wody mórz polecą, zabraknie im tchu. / Rozpływa się w skrach podsłoneczny szlak / I ślad ginie po żurawiach w siniejących mgłach (tłum. W. Orkan)
Цитата: O. Kich-Masłej, Czytelnia Towarzystwa „Proswita” w Wierzbicy (1884–1939). Rekonstrukcja, Kraków 2020, przyp. 52, s. 92, 93.
Муніципальний цвинтар у Пєнєнжні
Województwo: Муніципальний цвинтар у Пєнєнжні
Powiat: Вармінсько-Мазурське
Gmina: Бранєвський
Miejscowość: Пєнєнжно
Numer Kwatery, numer alei i grobu:
Opis cmentarza:
Źródła:
Kich-Masłej O., Czytelnia Towarzystwa „Proswita” w Wierzbicy (1884–1939). Rekonstrukcja, Kraków 2020, przyp. 52, s. 92, 93.
Світлини: https://pieniezno.grobonet.com/grobonet/start.php?id=detale&idg=85&inni=0&cinki=0