Григорій Гончаренко

Хорунжий Дієвої армії Української Народної Республіки. У 1922–1928 роках вивчав сільське господарство в Технічному університеті у Празі. З 1 березня 1929 по 1 листопада 1945 року виконував обов’язки асистента та завідувача Сільськогосподарської дослідної станції у Зембожицях. З 1951 року доктор сільськогосподарських наук (докторська дисертація захищена в Університеті ім. Марії Кюрі-Склодовської) та науковий співробітник цього ж університету (факультет сільського господарства). Співорганізатор Вищої сільськогосподарської школи у Щецині (з 1 вересня 1954 року завідувач кафедри луко-пасовищного господарства та віцедекан сільськогосподарського факультету), з 1 травня 1958 року доцент, з 12 червня 1964 року професор, а згодом, із 15 червня 1964 року, проректор Щецинського сільськогосподарського університету (1964–1966). З 1961 року завідувач цеху луговодства в Інституті меліорації та пасовищ у Щецині. У 1956–1964 роках брав участь у наукових відрядженнях до СРСР, Болгарії та Нідерландів. З 30 вересня 1970 року на пенсії. Член Польського ботанічного товариства. Відзначений Кавалерським хрестом Ордена Відродження Польщі (1964), Медаллю Х-ліття ПНР (1955), Золотою відзнакою Поморського грифу (1959) та іншими відзнаками за досягнення в науці та культурі.