Початок Другої світової війни та окупація території Другої Речі Посполитої Третім Рейхом і СРСР змусили змінити структуру помісної Православної церкви, її організацію, адміністрування та управління. Прагнучи зберегти канонічність і свою автокефалію, вона зуміла не тільки вижити, але завдяки авторитету митрополита Діонісія (Валединського), який її очолював, мала реальний вплив на життя православної спільноти.
У сучасній Польщі є чимало місць, пов’язаних із діяльністю українських діячів культури міжвоєнного періоду, зокрема їхні могили. Більшість таких поховань зустрічається у великих містах, адже саме там селилися тогочасні українські художники, письменники, актори та музиканти, які переважно були вихідцями з Наддніпрянщини і представниками так званої петлюрівської еміграції.
Коли тривали тяжкі бої за Львів у листопаді і грудні 1918 р. деякі наші відважні селяни добровольцями брали участь у цій баталії. Були це молоді хлопці з Руди Журавецької
9 вересня 1944 року між Польським комітетом національного визволення та урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки було підписано угоду про обмін людьми. Згідно з ним українське населення мало залишити Польщу, а поляки – радянську Україну. До акції...
Православний цвинтар у Варшаві (вул. Вольська, 138/140) – це головний православний некрополь польської столиці. Його форма нагадує прямокутник, розташований між вулицями Вольською, Редутовою, Пустоля та Елекційною. Під час засновування кладовища його територію...
Історія Православної церкви у Другій Речі Посполитій – це період викликів, потреби змінити дотеперішню структуру, реагувати на існуючі явища та зіткнутися з новими проблемами. Протягом двох десятиліть її багатоетнічна спільнота зазнала трансформацій, зазнавала...
Українці, як і інші народи, зробили кроки до створення власної незалежної держави наприкінці Першої світової війни. Спочатку це були дві незалежні державотворчі ініціативи. Перша – це проголошена 1 листопада 1918 року Західноукраїнська Народна Республіка зі столицею у...
Питання українського підпілля у Польщі після Другої світової війни стосується кількох аспектів.
Питання українських могил та пам’ятників у Польщі після 1989 року – це широка проблема, яка включає низку аспектів. Найменш помітними є етичні та правові аспекти права польських громадян, які належать до української меншини, на збереження своєї національної...
Питання освіти і шкільництва українською мовою у Польщі після Другої світової війни спершу потребує кількох речень уточнення, коли йдеться про саму суть проблеми.
Українське політичне життя у міжвоєнний період на території, обмеженій тодішніми кордонами Польщі, мало кілька течій.
Унаслідок специфічних політичних (зміни за часів комунізму, зміни політичної системи та суб’єктивності Польщі у 1989 році, поява незалежної української держави, вступ Польщі до Європейського Союзу) і цивілізаційних (розвиток у сфері масової комунікації, зокрема телебачення й Інтернету; культурні зміни, що виникли внаслідок політичних та цивілізаційних перемін,
Армія Української Народної Республіки (УНР) – збройні сили у 1917–1920 роках – була створена після лютневої революції в Російській імперії і підпорядковувалася Українській Центральній Раді. Спочатку її ядром були українізовані формування російської армії та нові, сформовані з нуля, відділи.
Галицька армія – збройні сили Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), згодом Західного округу Української Народної Республіки (УНР), після об’єднання двох українських держав 22 січня 1919 року була де факто створена 1 листопада 1918 року як Українське військо.
У 1944 році Червона армія увійшла до Польщі. Таким чином, польське та українське незалежне підпілля, яке виражало державні та національні інтереси, втратило своє значення і стало об’єктом нападів нової влади. Польська та українська конспірації не мали впливу на...
Закінчення акції переміщення до радянської України у 1946 році не означало, що українська проблема в Польщі була вирішена, хоча її масштаби значно зменшилися. За підрахунками військової влади на початок 1947 року кількість українців, які залишилися у Польщі, становила...
Боротьба українців за незалежність на зламі другого й третього десятиліть ХХ століття принесла багато жертв. Воїни Української галицької армії та Армії УНР (петлюрівці) гинули в боротьбі проти Війська польського та більшовиків. Отже, деякі з них сьогодні поховані у...