Завершено ремонтно-реноваційні робoти ведені у 2023-2024 роках – Українського військового цвинтаря у м. Каліш-Щипьорно у Польщi.
Zakończono prace remontowo-renowacyjne zrealizowane w latach 2023-1024 na Ukraińskim Cmentarzu Wojskowym w m. Kalisz-Szczypiorno.
The renovation of the Ukrainian Military Cemetery in Kalisz-Szczypiorno carried out in 2023-2024 has been completed.
Український військовий цвинтар у м. Каліш-Щипьорно є місцем спочинку воїнів Армії Української Народної Республіки. Після того, як Армію УНР було вигнано з України, а її війська інтерновано у 1920 році на території Польщі, частина воїнів була відправлена до таборів у Каліші та Щипьорно поблизу м. Каліша. У 1922 році у таборі перебувало 5788 воїнів. Тут знайшли свій спочинок воїни 1-ї Запорізької стрілецької дивізії, 4-ї Київської стрілецької дивізії, 5-ї Херсонської стрілецької дивізії та 6-ї Січової стрілецької дивізії. У 1921 році на оглядинах українського війська у Каліші побували Головний Отаман Армії Української Народної Республіки Симон Петлюра та Маршал Польщі Юзеф Пілсудський. З часом місто Каліш та його околиці стали одним із найважливіших центрів культурного, політичного і військового життя української політичної еміграції у Польщі.
Завдяки партнерству Національного інституту охорони пам’яток (Narodowy Instytut Konserwacji Zabytków) з містом Каліш та співпраці з Українським історичним товариством у Польщі а також за підтримкою Посольства України в Польщі військовий цвинтар, де були поховані інтерновані воїни Армії УНР та члени їхніх родин, відновив свій колишній характер військової некрополiї – і так вшанували долю українських військових учасників Української Революції 1917-1921 років.
Бурхлива історія цвинтаря, яка бере свій початок у 1921 року, призвела до майже повного руйнування могил воїнів та їхніх родин. Bідновлення розпочалося у 90-х роках минулого століття, коли завдяки зусиллям української меншини у Польщі було відремонтовано українські військові цвинтарі у Пикуличах біля Перемишля та в Александрові-Куявському. Як пише газета „Наше Слово” №6, 2024-02-11 – Саме тоді, у червні 1992 року, ми написали першого листа щодо цвинтаря в Каліші до Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва та до мера міста Каліш, – згадує Юрій Рейт, тодішній голова Об’єднання українців у Польщі, а нині – лідер Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві. Після кількох років зусиль було збудовано огорожу але тема подальшого ремонту некрополiї в Каліші зависла.
Після років питання продовження ремонту цвинтаря повернуло коли в рамках вшанування 100-ліття Української Революції 1917-1921 років, вдалося відремонтувати цвинтар воїнів УНР у Ланцуті та козацькі хрести й могили офіцерів Армії УНР на варшавському кладовищі в районі Воля та у м. Любліні. Так і повернулася у 2023 році тема Каліша. Національний інститут охорони пам’яток взявся за комплексну фінальну реконструкцію цвинтаря, бажаючи разом із містом Каліш увіковiчнити це місце. Головна мета – відновити характер військового цвинтаря та помістити його в історико-географічний контекст, що дозволить відобразити бурхливу історію некрополiї.
Патронат:
Krystian Kinastowski – Prezydent m. Kalisza
Васил Зварич – Посол України у Польщі і Ческій Республіці
Концепція, та реалізатори реноваційно-ремонтних робіт.
Narodowy Instytut Konserwacji Zabytków MKiDzN, Українське історичне товариство в Польщі, Firma FORMY WSPÓLNE sp. z o.o. Проєкт співфінансувало міністерсво культури та національної спадщини РП та воєвiдська управа познанського регіону Польщі. Вартість проєктних і будівельно-ремонтних робіт, виконаних професійними фірмами становить – 1,2 млн. зл.
Координація складових проекту: Юрій Рейт
Реалізатори – волентери (алф):
Білий Віталій, проф. Дрозд Роман, ks. dr Kaczkowski Przemysław, Kwinta Dorota, dr Laszczkowski Michał, Michalewicz Piotr, dr Mieszkowski Łukasz, др Колянчук Олександр, o. проф. С. Mоскалик Ярослав, dr Sawa Mariusz, Сень Kатерина, Woźniak Anna, проф. Висоцький Роман.
Павло Лоза ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ Наше Слово №6, 2024-02-11
…..Вдалося повернути довоєнний вигляд обеліска в центральній частині кладовища, на якому зараз видніється напис «Тим, що вмерли, але не зрадили України, Українська Армія». На пам’ятнику також викарбувано імена булавної старшини (старших офіцерів – прим. ред.) Армії УНР. Кладовище теж набуло форми військового некрополя, для якого характерні рівні ряди 240 хрестів без надгробків. Цікаво, що збережені фрагменти старих, зруйнованих бетонних хрестів вмонтовано в сучасні каркаси хрестів з оцинкованої сталі.
– Ці бетонні елементи хрестів, які знайдено під час робіт під наглядом археолога, показують, як було зруйновано кладовище. З довоєнних часів майже нічого не залишилося.
Важливо, що, попри відсутність надгробків, науковці встановили іменний список похованих на цвинтарі українських військовослужбовців та членів їхніх родин. Дошку з їхніми прізвищами розміщено при вході. Така дошка, з прізвищами 190 вояків, з’явилася вперше. Їх ми знайшли в архівах та книзі др Олександра Колянчука. Фактично зараз можна сказати, що ми завершуємо те, що розпочали понад тридцять років тому, – підкреслює Юрій Рейт. Національний інститут охорони пам’яток, котрий взявся за комплексну реконструкцію цвинтаря, разом із містом Каліш хоче вшанувати це місце, щоб воно знову набуло характеру військового некрополя та стало «гідним доказом історичних подій».
«Каліш – це місто з багатою історією, позначене співіснуванням багатьох культур. Історичні некрополі залишаються свідками присутності представників різних націй і релігій. Кожен із них становить нашу спільну історію. Завдяки співпраці Інституту, Посольства та міста Каліш одне з найбільших українських військових кладовищ набуде відповідного вигляду, характерного для місця пам’яті загиблих воїнів. Переконаний, що і полякам, і українцям особливо близькі патріотичні цінності. Ми ще більше бачимо потребу гідно вшанувати пам’ять тих, хто боровся за нашу батьківщину», – ідеться в пресрелізі мера Каліша Крістіана Кінастовського
